Росія активно працює над зменшенням своєї залежності від важливих іноземних технологій, оскільки західні санкції практично відрізали країну від світових ланцюгів постачання, повідомляє 8 канал.
За інформацією Financial Times, Російська Федерація й досі значною мірою покладається на імпорт у низці ключових напрямів, які є критичними для оборонної сфери, зокрема у машинобудуванні, виробництві безпілотних літальних апаратів і енергетиці. Наразі ініціативи щодо розвитку неенергетичного експорту та створення необхідної інфраструктури для підтримки внутрішнього виробництва і зовнішніх ланцюгів поставок зазнають серйозних труднощів.
Дані, оприлюднені Міністерством економіки Росії, свідчать, що трансформація економіки в напрямку технологічної незалежності є невідворотною і до 2030 року країна планує досягти самостійності від іноземних постачальників. Однак експерти, які ознайомилися з цими планами, розглядають такі прогнози як надто оптимістичні.
«Особливу увагу привертає співставлення цілей на 2030 рік із поточними показниками 2024-го. Йдеться про критичні технологічні галузі, необхідні для ведення війни та забезпечення самодостатності, які наразі мають велике імпортне навантаження», — підкреслила наукова співробітниця Берлінського центру Карнегі "Росія-Євразія" Александра Прокопенко.
Більшість секторів, де Росія прагне досягти технологічної самодостатності, постраждали найбільше внаслідок західних санкцій. Через обмеження РФ змушена звертатись до Китаю для закупівлі компонентів, недоступних на західних ринках. Згідно з дослідженням Київської школи економіки, у 2023 році близько 90% імпортованої в РФ мікроелектроніки походило з КНР.
Окрім того, звіт передбачає, що до 2030 року державний та приватний сектори Росії більш ніж удвічі збільшать загальні витрати на наукові дослідження та розробки, довівши їх до рівня 2% ВВП.
Проте старший економіст Інституту розвиваючихся економік Банку Фінляндії Хелі Симола вважає такі плани «нереалістичними», з огляду на глибоку залежність країни від імпорту.
У документах також прогнозується, що до 2030 року близько 80% компаній у ключових сферах перейдуть на використання російського програмного забезпечення, у порівнянні з 46% у 2024 році. Прогнозують також зростання експорту неенергетичних та несировинних товарів на дві третини.
«Цілі на 2030 виглядають більше як фантазії Путіна, а не як реалістичний план», — підсумувала Прокопенко.
Щодо фінансових проблем, що нещодавно були озвучені навіть Міністерством фінансів РФ, бюджет на 2026 рік був сформований із розрахунку ціни на нафту в 59 доларів за барель. Однак вже в грудні середня вартість Urals опустилась до 39 доларів.
Враховуючи ці зміни, попри заяви про самодостатність, Володимир Путін почав підвищувати податки для громадян, плануючи таким чином залучити до державного бюджету приблизно 12,3 мільярда доларів у поточному році.
Водночас Газпромбанк у своєму прогнозі попереджає, що Фонд національного добробуту Росії може бути повністю виснажений трохи більше ніж за рік, якщо поточні ціни на нафту залишаться незмінними.
