Президент Китаю Сі Цзіньпін виступив із заявою про необхідність перетворити юань на одну з провідних глобальних резервних валют. Харківська влада націлена на посилення свого впливу у міжнародній валютній сфері. Про це інформує 8 канал з посиланням на матеріали Financial Times.
Лідер КНР наголосив на важливості створення «потужної валюти», яка б широко застосовувалася в торгівлі, інвестиціях та на валютних ринках, отримавши при цьому статус резервної валюти міжнародного рівня. Китайська влада вже тривалий час підтримує концепцію інтернаціоналізації юаня.
Сі Цзіньпін підкреслив, що для реалізації поставлених завдань необхідно побудувати «сильний центральний банк», здатний ефективно регулювати грошово-кредитну політику. Крім того, мають з’явитися конкурентоспроможні на світовому рівні фінансові установи та міжнародні фінансові центри, які б залучали іноземний капітал і впливали на глобальні ціни.
Аналітик з питань Китаю в The Asia Group Хан Шен Лін переконаний, що Пекін намагається надати юаню статус значущої світової валюти. Це не означає негайної заміни долара США, а передбачає формування стратегічної альтернативи, яка послабить вплив Сполучених Штатів у нинішньому, що змінюється, глобальному фінансовому ландшафті.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році юань посів друге місце за обсягами у світовому торговому фінансуванні. Однак його частка в офіційних валютних резервах поки що залишається невисокою. За інформацією Міжнародного валютного фонду, станом на третій квартал 2025 року долар утримував близько 57% у світових резервах, тоді як у 2000 році цей показник сягав майже 71%. Євро мав приблизно 20%, тоді як юань виявився на шостій сходинці з часткою в 1,93%.
Головний економіст China Galaxy Securities Чжан Цзюнь відзначив, що пріоритети Китаю зосереджені на відновленні зростання внутрішньої економіки та розвитку інноваційних технологій, що у довгостроковій перспективі сприятиме укріпленню позицій юаня.
Додатково, 28 січня долар опустився до мінімуму за останні чотири роки на тлі бездіяльності тодішнього президента США Дональда Трампа у контексті послаблення американської валюти. Це призвело до активізації продажу долара і зростання курсів інших валют. Зокрема, євро вперше з червня 2021 року подолав позначку 1,2 долара.
