Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп анонсував масштабний стратегічний проєкт, що має на меті створення резервів ключових мінералів і коштуватиме 12 мільярдів доларів. Ця ініціатива, названа "Сховище", покликана гарантувати безперебійне постачання важливих ресурсів для виробників, інформує 8 канал із посиланням на Bloomberg.
Стартовий капітал проєкту сформують 1,67 мільярда доларів приватних інвестицій та 10-мільярдний кредит, наданий Експортно-імпортним банком США. Термін кредитування складе 15 років, що робить цю угоду рекордною — її обсяг більш ніж удвічі перевищує попередній найбільший кредит цього банку. Залучені кошти будуть використані на закупівлю та збереження критично важливих мінералів для автомобільної, технологічної та інших індустрій.
Проєкт "Сховище" є першою в історії США ініціативою приватного сектору, спрямованою на формування стратегічних запасів мінералів. Він має стати аналогом існуючих державних нафтових резервів для надзвичайних ситуацій. Особливу увагу приділено таким матеріалам, як галій і кобальт — незамінним у виробництві популярної електроніки, наприклад iPhone, а також в авіації.
У резерві, окрім рідкоземельних металів, передбачено увагу до інших стратегічних елементів, чия вартість часто змінюється. Ці матеріали є критично важливими для промислової економіки, включно з автомобільним, аерокосмічним та енергетичним секторами. США прагнуть знизити свою залежність від Китаю, який наразі домінує у забезпеченні та переробці цих ресурсів.
До участі в проєкті вже долучилися більше десяти провідних компаній, серед яких General Motors Co., Boeing Co. та Google, що входить до складу Alphabet Inc. Хоча в столиці США вже існують державні запаси мінералів для оборонних потреб, цивільні стратегічні резерви є відсутніми. Під час адміністрації Трампа відбулася перша інвестиція вітчизняних гірничодобувних підприємств з метою підтримки видобутку та переробки рідкоземельних металів.
Крім того, Сполучені Штати провели низку угод про співпрацю з Австралією, Японією, Малайзією та іншими державами. Серед очікуваних планів – розширити кількість таких домовленостей на саміті, який відбудеться у середу, 4 лютого.
Підвищення контролю за експортом певних матеріалів з боку Китаю у минулому році спонукало США активізувати зусилля з мінімізації ризиків у ланцюгах постачання. Це відбилося на скороченні виробництва у низці американських компаній і яскраво підкреслило вплив Пекіна.
Разом із тим, такі зміни спричинили виклики для європейських країн, які наразі менш готові до нових реалій. Європейські постачальники поступаються у швидкості своїм американським колегам, що гальмує модернізацію армій у країнах Старого світу.
Водночас уряд Індії під керівництвом Нарендри Моді також розпочинає масштабну роботу задля досягнення незалежності у сфері постачання критично важливих компонентів. Інвестиції у розвиток внутрішніх ланцюгів постачання становитимуть близько 4,6 мільярда доларів.
