Законодавчий орган Куби одноголосно затвердив масштабний пакет реформ, запропонований Комуністичною партією разом із колишнім лідером Раулем Кастро. Цей крок передбачає значну приватизацію елементів соціалістичної економіки країни. Про це повідомляє 8 канал з посиланням на Reuters.
Підготовлений урядом перелік змін містить більш ніж 175 заходів, які озвучив прем'єр-міністр Мануель Марреро. В разі їх реалізації, це матиме найбільший вплив на економічну модель Куби з часу революції 1959 року, відкриваючи двері до формування ринкової економіки.
Основна частина реформ полягає у трансформації державних підприємств у приватні компанії, з можливістю розподілу акцій і часток власності. Також передбачається допуск приватних банків на ринок фінансових послуг Куби, що раніше був виключно під контролем держави.
Серед важливих новацій – дозвіл на продаж державного майна як для місцевих, так і для іноземних компаній і громадян, зокрема для кубинців, які проживають за кордоном. Це означає відхід від традиційної державної монополії над землею та промисловістю.
Під час засідання 18 червня президент Мігель Діас-Канель підкреслив необхідність збереження соціалістичних ідей у країні. Він наголосив, що Куба продовжує долати тривалу блокаду з боку однієї з найпотужніших світових держав, водночас не відмовляючись від соціалістичного шляху розвитку.
Прем'єр-міністр Марреро зауважив, що реформи визнають ринок як засіб ефективного розподілу ресурсів, зберігаючи при цьому основні соціалістичні принципи. Головним завданням оновлення є поліпшення життя кубинських громадян.
Західні експерти, однак, висловлюють думку, що такі зміни у разі впровадження можуть фактично скасувати соціалістичні здобутки, досягнуті після революції 1959 року.
Новий пакет реформ передбачає суттєве зниження ролі держпідприємств та розширення можливостей приватного бізнесу, який раніше суттєво обмежувався бюрократією. Вперше підприємствам буде дозволено наймати понад 100 працівників, а підприємцям – володіти кількома приватними компаніями одночасно.
Полегшується рух приватного капіталу завдяки більш гнучкій системі приватних банків, що, попри це, залишатиметься під державним наглядом. Також буде введено цифровий ринок іноземної валюти у режимі реального часу з участю уповноважених агентів. Нові податкові зміни передбачають розподіл відповідальності за фінансування державних послуг між приватними та державними структурами.
Наразі залишається багато відкритих питань щодо темпів та механізмів впровадження реформ, що викликає занепокоєння серед експертів.
Після розпаду СРСР, який тривалий час підтримував кубинську соціалістичну модель, економіка Куби зіткнулася з низкою бюрократичних і структурних проблем у задоволенні потреб населення. Протягом десятиліть кубинці користувалися субсидованими державою послугами — освітою, медициною, транспортом. Утім, у останні роки ці сфери зазнали спаду через економічні труднощі та неефективність управління.
Жорсткі санкції, впроваджені адміністрацією колишнього президента США Дональда Трампа, у тому числі багатомісячна нафтово-блокада, суттєво обмежили економічний простір країни, викликавши відтік іноземного бізнесу і погіршення туристичної галузі.
За інформацією Axios, адміністрація Трампа готувалася до потенційного колапсу кубинського режиму влітку, розробляючи військові сценарії на випадок хаосу, хоча прямих наказів для вторгнення не було, надаючи перевагу мирному переходу.
Аналітики вважають, що США й надалі застосовуватимуть економічний тиск із використанням санкцій, прагнучи поступового ослаблення влади в Гавані.
Варто зазначити, що згідно з опитуваннями, понад половина американців виступають проти застосування військової сили на Кубі для зміни режиму.
