На тлі відновлення стратегічної переваги на полі бою, Україна зосередилася на розв’язанні однієї з найболючіших проблем у Збройних силах — гострого дефіциту особового складу і великого навантаження на існуючих військовослужбовців. Як повідомляє Financial Times, ця проблема стала поштовхом для започаткування масштабної реформи армії.
Перший етап реформи передбачає низку важливих заходів, спрямованих на підтримку і розширення кадрового потенціалу ЗСУ. Зокрема, планується залучення більшої кількості іноземних добровольців до лав Сил оборони, спрощення процедур переведення військових між підрозділами, а також мотивація до повернення тих, хто залишив службу. Найважливішою новацією стала ідея введення різних видів контрактів із термінами від 10 до 24 місяців. Ці контракти не лише передбачають зростання грошового забезпечення, а й гарантують право на відпустки після завершення терміну служби.
Водночас, як зазначає 8 канал, реформа зустріла критику серед активних військових, особливо серед тих, хто вступив до армії у 2022 році та раніше. Український письменник і військовий Артем Чапай назвав цю трансформацію «мерзенню», яка ставить солдатів перед складним вибором: «Приймати крихти зі столу господаря, або ж відмовлятися і, будучи в ролі кріпака, залишатися винним самому», — наводить слова Чапая видання.
Бойові офіцери, які спілкувалися з Financial Times, переконані, що реформа не врахувала інтереси тих, хто воює роками, і виявили сумніви щодо можливості держави вчасно виконати обіцяні соціальні гарантії. Однією з головних проблем стала невідповідність між обіцяними відстрочками від служби та фактичним звільненням, на яке багато хто розраховував. Один із військових прокоментував ситуацію як «прикру несправедливість».
Ще одне занепокоєння викликає питання часткової демобілізації для бійців, які воюють з часів до повномасштабного вторгнення. Попри оголошення планів щодо звільнення частини військових із передової, командні підрозділи й досі стикаються з хронічним браком особового складу. Експерти і представники влади погоджуються, що навіть при активному наборі на контрактній основі значної кількості солдатів, повністю відмовитися від мобілізації наразі неможливо.
Антон Грушецький, експерт Київського міжнародного інституту соціології, пояснює цю проблему так: «Навіть фінансові стимули не здатні повністю перейти до добровільного набору. Гроші сьогодні не є ключовою проблемою при небажанні йти до армії. Найголовнішим залишається страх потрапити до поганого командира, страх смерті та відсутність впевненості у достатньому рівні підготовки».
Додатково слід відзначити, що перший етап реформи поки не торкнувся гостросоціальної проблеми — роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК), які продовжують викликати критику як серед військових, так і серед громадськості.
Нагадаємо, що раніше широку резонанс отримали повідомлення про ситуацію у 425-му окремому штурмовому батальйоні «Скала». За інформацією ЗМІ, з кінця 2025-го до весни 2026 року в цьому підрозділі загинули щонайменше 26 військовослужбовців, які проходили базову військову підготовку.
Один із бійців розповів, що за спробу самовільного залишення частини його жорстоко побили та тиждень тримали зв’язаним на підлозі. Існують також повідомлення про випадки насильства над новобранцями з боку старших військових.
Про ці факти інформує 8 канал.
