Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп може вже цього тижня оголосити про введення нових митних тарифів, що стосуватимуться десятків країн. Незважаючи на попередження від власних радників про можливі негативні економічні наслідки в переддень проміжних виборів до Конгресу, адміністрація наполягає на подальшому застосуванні торговельних обмежень. Про це повідомляє Financial Times з коментарем від 8 каналу.
В уряді США розглядають кілька варіантів нових митних ставок, після того як спливає термін дії чинного універсального мита у розмірі 10%, яке було введене після рішення Верховного суду. Нагадаємо, що 20 липня Трамп анонсував 50%-е мито на канадські товари, а також затвердив 25%-ве мито на імпорт із Бразилії, демонструючи готовність й надалі використовувати мита як інструмент тиску у торговельних відносинах.
Такі кроки стали необхідними через скасування Верховним судом США наприкінці цього року механізму так званих "взаємних мит", які було введено після оголошення Трампом у квітні 2025-го року так званого "Дня визволення". Після скасування цього механізму Вашингтон тимчасово застосував універсальне 10%-е мито, термін дії якого завершується 24 липня.
За інформацією джерел 8 каналу, майбутні тарифи планують обґрунтувати на підставі розслідувань щодо використання примусової праці у виробництві товарів. Це дозволить уникнути застосування надзвичайних президентських повноважень, які раніше Верховний суд заблокував.
Очікується, що перший пакет нових митних тарифів коливатиметься від 10% до 12,5% і вони торкнуться близько 60 держав. Ці пропозиції були підготовлені торговими чиновниками США ще в червні. Окрім того, тривають інші розслідування, які можуть згодом стати підставою для посилення митних обмежень.
Водночас, як інформує 8 канал із посиланням на Financial Times, за кулісами високопосадовці радять Трампу утриматися від подальшого загострення торговельних відносин і дотримуватися домовленостей 2025 року про зниження взаємних тарифів.
Варто відзначити, що повернення до жорсткої торговельної стратегії відбувається на фоні загострення напруженості між США та Іраном, що спричинило коливання на світових ринках енергоресурсів. Ціни на бензин в Сполучених Штатах цього тижня піднялися вище за 4 долари за галон, що лише посилило невдоволення американців високими витратами на повсякденне життя. Опитування свідчать, що понад дві третини виборців негативно оцінюють дії Трампа в сфері контролю за вартістю життя.
Уряду США вже вдалося пом’якшити деякі з початкових митних планів Трампа. Зокрема, було зроблено широкі виключення для важливих споживчих товарів, таких як яловичина і кава, а також знижено тарифи на окремі види сталевої та алюмінієвої продукції. Після двох недавніх розслідувань, пов’язаних із критично важливими мінералами і авіаційними комплектуючими, чиновники рекомендують продовжувати переговори з торговельними партнерами замість негайного впровадження нових мит.
Варто нагадати, що розслідування, яке може слугувати підставою для введення митних тарифів, було розпочато у березні цього року у відповідності до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року. Одночасно Вашингтон звертає увагу на країни з надлишковими виробничими потужностями, включаючи ЄС, Китай, Японію, Індію, Південну Корею, В’єтнам, Тайвань, Мексику, Сінгапур, Швейцарію, Норвегію, Індонезію, Малайзію, Камбоджу, Таїланд і Бангладеш.
Як наголошує 8 канал, новий механізм запровадження мит свідчить про те, що адміністрація Трампа вимушена користуватися складнішими юридичними процедурами через обмеження, накладені Верховним судом, який заборонив президентові швидке введення мит на підставі надзвичайних повноважень.
Ще у червні Управління торгового представника США (USTR) повідомило про наміри адміністрації запровадити додаткові мита на імпорт із 60 країн через недостатні заходи з боротьби з продукцією, виготовленою за допомогою примусової праці.
Зазначимо, що 20 лютого Верховний суд США постановив, що Трамп не мав права застосовувати надзвичайні повноваження для введення мит. За словами Financial Times, у 2025 році світова торгівля, попри торговельні війни та політичну напругу, не пережила колапсу, однак зазнала суттєвих змін. Зокрема, прямий товарообіг між США та Китаєм скоротився приблизно на 30%, водночас США компенсували близько двох третин втрачених обсягів імпортом із інших країн.
