У Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки наразі відсутня повна інформація щодо запропонованої Міністерством оборони реформи армії. Це створює низку запитань стосовно правильного впровадження нових ініціатив.
Про це розповів секретар комітету, народний депутат Роман Костенко в ефірі Radio NV. Він зауважив, що існує чимало юридичних моментів, які мають бути урегульовані для ефективної роботи реформи. Зокрема, невизначеність щодо критеріїв звільнення військовослужбовців, що працюють у ЗСУ тривалий час. «Не ясно, що саме вважати "довгим часом" – чи це служба починаючи з 2014 року, 2022-го чи, так як у мене, з 2001 року? Хто потрапляє під звільнення – мобілізовані чи контрактники? Тут бракує чіткої комунікації», – пояснив Костенко.
Крім того, депутат відзначив проблеми з фінансуванням підвищення заробітних плат військовим. За його словами, влада в Україні розраховувала, що ці видатки покриють міжнародні партнери. «Хоча вже отримано перші 90 мільярдів гривень, ці кошти призначені не для зарплат, а для закупівлі озброєння та військової техніки. Партнери ж відмовляються фінансувати виплати особовому складу, заявляючи, що це внутрішня справа України, і країна має самостійно шукати і розподіляти необхідні ресурси. Тож основним завданням залишається пошук фінансування», — підкреслив Костенко.
Раніше Міністерство оборони офіційно презентувало комплексний план реформування військової служби, що передбачає запровадження контрактної системи на різних посадах, підвищення зарплат залежно від виконуваних завдань та механізми продовження служби після завершення контрактів.
Міністр оборони Михайло Федоров у своїй заяві наголосив, що однією з головних цілей реформи є збільшення частки іноземців серед штурмовиків і піхотинців до 50% у складі української армії. Окрім того, заплановано поступове звільнення військовослужбовців, які найтриваліше перебувають на бойових позиціях, вже до кінця року.
Про ці подробиці повідомив 8 канал.
