Національний мультипредметний тест (НМТ) дедалі частіше сприймається не просто як інструмент забезпечення рівних освітніх можливостей, а як випробування на витривалість і здатність долати системні проблеми. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубинець у Telegram.
З 20 травня по 25 червня в Україні триває основна сесія НМТ — тестування, результати якого визначають вступ тисячі випускників до вищих навчальних закладів та подальший освітній шлях.
За словами омбудсмена, хоча формально НМТ є перевіркою знань, фактично це випробування нервів, витривалості та вміння справлятися з технічними збоями. Він наголосив, що навіть дорослі іноді не можуть витримати таке навантаження, а для підлітків, які щойно закінчили школу, необхідність поспіль складати чотири предмети стає надто важким завданням.
«Ідеться передусім не про знання, а про вимірювання здатності протистояти виснаженню», — підкреслив Лубинець. Він додав, що теоретично максимальна кількість балів за тест — 200, але на практиці досягти цього часто стає неможливо навіть добре підготовленим учасникам.
Під час іспитів нерідко трапляються технічні неполадки. Зокрема, медалістка і призерка всеукраїнської олімпіади з біології, яка складала НМТ, зіткнулася з несправністю миші, зависанням комп’ютера, неправильним відображенням завдань і навіть втратою часу. Незважаючи на звернення, проблему не було оперативно вирішено.
Після закінчення тестування дівчина з матір’ю звернулися до Вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти, але отримали відповідь, що ситуацію виправити неможливо. Уповноважений зазначив, що учасниця просить дозволити їй пройти НМТ повторно під час додаткової сесії за умов, які гарантують технічну справність і рівність можливостей для всіх.
Окрім того, Лубинець поділився історією вчительки історії з 18-річним стажем, яка вперше проходила НМТ і отримала 183 бали. Вона звернула увагу на нерівномірний розподіл завдань, а також на наявність питань, що виходять за межі шкільної програми.
За оцінкою омбудсмена, НМТ зазвичай перевіряє не стільки глибину знань, скільки вміння діяти в умовах жорстких часових обмежень та суворих алгоритмів тестування.
Критикуючи рекомендації Міністра освіти і науки, який радить школярам, які відчувають стрес і сумніваються у власних силах, звернути увагу на професійну освіту, Лубинець констатував: «Існує парадокс — замість удосконалення системи оцінювання пропонують простий вихід: якщо не витримуєш НМТ, обирай інший освітній шлях».
Ситуація також загострилася 9 червня в Одеській області, де через повітряну тривогу проведення НМТ затягнулося майже на 13 годин. За словами омбудсмена, діти змушені були перебувати в укриттях тривалий час, що стало серйозним викликом.
Лубинець повідомив, що у регіональному представництві звернули увагу на суттєві порушення організації тестування в одному з центрів. Зокрема, приміщення не було підготовлене до воєнного стану та періодичних повітряних тривог. Через часті перерви іспит почався о 09:00 і завершився близько 22:00, створюючи тривалий стрес для учнів.
Крім того, школярам не забезпечили базові потреби — доступ до питної води та їжі, а також зв'язок із батьками був обмежений. Завдяки зусиллям вчителів і батьків дітям таки надали харчування і воду.
«Після такого випробування учасники повідомляють про сильне виснаження, втрату концентрації та неможливість якісно виконувати завдання. Останні блоки тесту вони складали в стані крайньої втоми», — констатував Лубинець. Він наголосив, що це ставить під сумнів об’єктивність результатів та справедливість оцінок.
Уповноважений зауважив, що для постраждалих організували додаткову сесію, проте конкретних дат чи гарантій, що подібні ситуації не повторяться, досі немає. Він назвав такі обставини невдалим керуванням проведення НМТ в умовах воєнного стану, оскільки вони не забезпечують ні безпеки, ні рівних можливостей, ні базових умов, що є порушенням прав дітей.
Підсумовуючи, Дмитро Лубинець наголосив на необхідності невідкладної реакції Міністерства освіти і науки та перегляду процедур проведення тестування.
Нагадаємо, що нещодавно Міністр освіти і науки України Оксен Лисовой заявив про неприйнятність скорочення кількості предметів у НМТ і скасування обов’язкової математики. Він підтвердив, що урядовий законопроєкт щодо вступної кампанії 2027 року зберігатиме чинні умови, та висловив категоричне неприйняття депутатського законопроєкту, який пропонує вилучити з переліку обов’язкових предметів історію або математику.
