Після стрімкого спадання у перші роки повномасштабної війни український ринок праці поступово відновлюється та знову відкривається для іноземних працівників. За даними Державної служби зайнятості, станом на травень 2025 року в Україні офіційно працюють 9503 іноземці з відповідними дозволами на працевлаштування, інформує 8 канал.
Однак ця цифра все ще значно нижча від рівня до початку війни.
У відповідь на інформаційний запит 8 каналу пресслужба Державної служби зайнятості підкреслила, що війна суттєво вплинула на працевлаштування іноземних громадян. Якщо у 2021 році було видано 21 780 дозволів на роботу іноземцям, то 2022-го кількість різко скоротилася до 6279, а у 2023 році — ще більше, до 4530.
Та вже у 2024 році ситуація почала покращуватися — було видано 6127 дозволів, а у 2025-му їх кількість зросла до 9582.
«Військова агресія Росії значно позначилася на роботі з іноземцями: багато з них або відмовлялися підписувати трудові договори з українськими роботодавцями в 2022–2024 роках, або розривали діючі контракти», — зазначають у пресслужбі Держслужби зайнятості.
Крім того, через загрози безпеці та ускладнену міжнародну логістику чимало українських компаній уникають найму іноземців. Зате минулого року бізнес почав знову проявляти інтерес до працівників із-за кордону.
Водночас твердження про масовий приплив мігрантів в Україну виглядають передчасними. Експерти наголошують: через низку об’єктивних факторів не варто очікувати значного зростання трудового мігрантського потоку.
Олена Мусієнко, засновниця трудового агентства ArceMa Ukraine, звернула увагу, що наявність дозволу не гарантує фактичний приїзд іноземця. За її словами, лише 50–65% тих, хто отримує документи для роботи, реально приїжджають в Україну.
«Часто люди не можуть отримати візу, не проходять співбесіду в консульстві або відмовляються приїжджати через новини», — пояснює Мусієнко.
Генеральний директор robota.ua Валерій Решетняк підкреслює, що процес залучення трудових мігрантів ускладнюється через корупційні ризики та бюрократію. Компанії дійсно прагнуть наймати іноземців на виробничі посади, проте додаткові неформальні витрати гальмують цей процес.
«Легалізація працівника обходиться близько 300 доларів. Вимагають хабарі, але фірми не хочуть їх платити. Були випадки, коли кандидати знали українську мову, але їм відмовляли через корупційні вимоги чиновників. Це – значна перепона», — розповів Решетняк.
Міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболєв зазначив, що нині пріоритетом не є масове залучення трудових мігрантів. Уряд сприятиме розвитку внутрішнього ринку праці та поверненню українців з-за кордону. За його словами, для забезпечення щорічного зростання ВВП України на рівні 7% протягом наступного десятиліття економіці знадобиться близько 4,5 мільйона працівників.
Також Валерій Решетняк підкреслив, що через брак кадрів українські компанії все активніше шукають робітників за кордоном і роблять це попри наявні труднощі.
