У системі вручення повісток в Україні нині виникли значні труднощі через масове ігнорування викликів до військових комісаріатів чоловіками призовного віку. Про це заявив Роман Істомін, речник Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП), в інтерв’ю 8 каналу. Він підкреслив, що отримання повістки є офіційним повідомленням про необхідність з’явитися у ТЦК, але не гарантує виконання людиною своїх зобов’язань.
Істомін зазначив, що процес поширення повісток втратив ефективність. «Чоловіки часто не з’являються після отримання повістки. Це лише офіційне сповіщення про виклик до ТЦК. Навіть якщо хтось відмовляється приймати документ, але розуміє його значення, складається акт про відмову, що юридично прирівнюється до вручення повістки. Відповідно, вона вважається доставленою, і людина має з’явитися», – пояснив він.
Втім, більшість призовників продовжують порушувати військовий облік і ухиляються від відвідування військкоматів.
Речник пов’язує проблему не лише з позицією громадян, а й із формальним ставленням місцевої влади до своїх обов’язків. Хоча закон надає органам самоврядування широкі повноваження в сфері військового обліку, насправді виконання цих обов’язків часто носять декларативний характер. Зокрема, регулярні щорічні обходи домогосподарств призовників часто не проводяться.
«Закон, зокрема постанова №1487, чітко регламентує процедуру ведення військового обліку через щорічні дворові обходи, під час яких відповідальні особи повинні відвідати громадянина за місцем проживання й перевірити фактичне проживання», – уточнив Істомін.
У деяких випадках через бездіяльність посадовців складають протоколи про порушення, але основну відповідальність за вручення повісток несуть військові ТЦК, які тісно співпрацюють із поліцією.
За словами Істоміна, під час повномасштабної війни Полтавський ТЦК надіслав сотні повісток поштою. Однак ця практика не завжди дає результат, адже багато громадян ігнорують навіть офіційні поштові повідомлення. Водночас повістка залишається необхідним документом для виклику до центру.
«Не має значення, чи повістку приносить військовослужбовець особисто, чи її надсилають рекомендованим листом – результат часто однаковий. Проте повістку обов’язково потрібно оформити для виклику особи. В цьому сенсі поштові повістки досить зручні», – підкреслив речник.
Існують два основних способи оформлення і надсилання повісток. Перший – централізований, коли списки призовників надходять із Генерального штабу, а Міністерство оборони відповідає за друк і розсилку. Другий – місцевий, коли повістки готують і відправляють територіальні центри комплектування, при цьому поштові витрати покривають громади. За оцінкою Істоміна, останній метод більш оперативний і зручний для роботи ТЦК.
Відмова з’явитися за повісткою кваліфікується як порушення правил військового обліку і тягне адміністративну відповідальність згідно зі ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Інформація про таких порушників передається поліції, яка має повноваження застосовувати адміністративне затримання та доставляти їх до ТЦК.
Насамкінець, Роман Істомін підкреслив, що мобілізація в Україні наразі не є повністю ефективною, але й не має ознак повного провалу. Водночас в армії гостро бракує особового складу як на фронті, так і в тилу, особливо у піхотних підрозділах. Він вказав, що масовані прориви ворога в тил ЗСУ частково пов’язані саме з нестачею військових кадрів.
