В Україні питання надання кредиту у розмірі 140 мільярдів євро за рахунок конфіскованих російських активів ускладнюється через поширену корупцію, повідомляє 8 канал, посилаючись на дані видання Politico. Водночас, наявних фінансових резервів у Києва вистачить лише до квітня, що створює додатковий тиск на міжнародних партнерів.
Під час останньої зустрічі міністрів фінансів країн ЄС більшість держав висловили готовність підтримати репараційний кредит для України. Однак Угорщина та Словаччина загрожують заблокувати цю ініціативу, використовуючи скандал навколо корупції як привід для затримок. Водночас окремі країни ЄС можуть ввести жорсткі умови щодо контролю за використанням коштів, аби запобігти їхньому зловживанню.
Попри виклики, європейські лідери налаштовані обережно оптимістично щодо схвалення кредиту. Міністр фінансів Литви Криступас Вайтекунас повідомив 8 каналу, що Європа не має іншого вибору.
«Які альтернативи у нас є? Україна — це наш єдиний варіант. Вона бореться не лише за власну свободу та право вибору способу життя, але й за свободу всієї Європи», — зазначив він перед початком засідання у Брюсселі.
Комісар ЄС з економіки Валдіс Домбровскі також попередив, що військовий бюджет України вже досяг критичної межі, а вартість бездіяльності швидко зростає.
Данія, яка наразі очолює ЄС, за підсумками зустрічі закликала Єврокомісію продовжити роботу над кредитним механізмом. У п’ятницю запланована нарада лідерів Євросоюзу, які мають розглянути це питання напередодні пленарного саміту 18 грудня, на якому планують винести ініціативу на голосування.
Найбільшим каменем спотикання залишається позиція Бельгії, яка побоюється юридичних ризиків і фінансових наслідків через використання заморожених активів, що зберігаються у депозитарії Euroclear у Брюсселі.
Участь Бельгії є ключовою для реалізації плану залучення російських активів. Проте Угорщина та Словаччина, що мають проросійські настрої, відмовилися надати Бельгії гарантії, які вона вимагає від інших країн-членів ЄС щодо розподілу ризиків. Така позиція може поставити під загрозу всю ініціативу.
Однією з проблем є те, що санкції проти РФ, включно з замороженням активів, мають ухвалюватися одностайно всіма лідерами ЄС. Таким чином, право вето Угорщини та Словаччини фактично дає їм можливість блокувати використання коштів на користь України і повертати їх Росії. Єврокомісія шукає шляхи подолання цієї юридичної перешкоди, однак поки не впевнена у їх успіху.
Навіть у разі отримання першого траншу Україною, попереду все одно стоїть низка складних процедур. Основне законодавство, що регулює кредит, має бути затверджене Європарламентом, що може відкрити нові політичні ризики, якщо євродепутати вимагатимуть суттєвих змін до документа.
Крім того, деякі уряди країн-членів, зокрема Німеччини, мусять отримати національне схвалення для надання гарантій, які наполягає Бельгія, щоб активи могли бути використані. Цей процес може зайняти кілька місяців.
У разі затримок Україна може вимагати перехідних позик, доки кошти не стануть доступними. Без нових фінансових вливань з бюджету ЄС чи МВФ вже з квітня у Києві почнуться серйозні економічні проблеми.
Раніше Бельгія була єдиною країною, що виступила проти надання 140-мільярдного кредиту на саміті ЄС у жовтні. У відповідь Єврокомісія розглядала альтернативні варіанти підтримки України, включно зі спільними облігаціями Євросоюзу та двосторонніми грантами.
Як повідомляв 8 канал, після скандалу «Мідас» із розкраданням понад 100 мільйонів доларів із державного енергетичного сектору, в Європі зросли сумніви щодо ефективного й прозорого використання коштів із російських активів, що додає складностей у реалізації кредитної ініціативи.
