Аналітики висловлюють припущення, що фактичні обсяги закупівель золота Китаєм можуть перевищувати офіційні показники більш ніж у десять разів. Основною метою такого масштабного накопичення є зниження залежності від долара США, повідомляє Financial Times, звертаючи увагу на рекордне зростання цін на дорогоцінний метал.
Згідно з офіційною статистикою, Народний банк Китаю в поточному році купував близько 1,9-2,2 тонни золота щомісяця. Проте на ринку ці цифри викликають сумніви. Експерти Société Générale оцінюють реальний обсяг закупівель у 2025 році приблизно у 250 тонн — що становить понад третину світового попиту серед центральних банків.
Непрозорість у закупівельній політиці Китаю ускладнює формування прогнозів щодо цін на золото. Головний стратег у сфері енергетики компанії Carlyle Джефф Каррі відзначає, що Китай прагне впровадження стратегії дедоларизації, і зазначає, що простежити постачання золота значно складніше, ніж, наприклад, нафти, яку можна контролювати завдяки супутниковим даним.
У пошуках альтернативних методів оцінювання трейдери аналізують замовлення на великі злитки вагою 400 унцій, які надходять із Швейцарії та Південної Африки і потім відправляються до Китаю. Деякі експерти припускають, що реальні резерви Китаю можуть становити близько 5000 тонн, що майже вдвічі перевищує офіційні дані.
За останні кілька років центральні банки світу значно наростили закупівлі золота, внаслідок чого ціна металу піднялась вище позначки у $4300 за унцію. Частка золота у світових резервах за межами США зросла з 10% до 26%, поступаючись лише долару як другому за значенням резервному активу.
Водночас дедалі менша кількість операцій із золотом відображається у звітах Міжнародного валютного фонду (МВФ). Зокрема, минулого кварталу лише третина офіційних закупівель була оприлюднена, тоді як чотири роки тому ця доля досягала близько 90%. Багато країн, включно з Китаєм, свідомо зменшують прозорість публікації даних через політичні ризики та прагнення уникнути впливу на ціну в свою користь.
Китай водночас є найбільшим у світі виробником і споживачем золота. Запаси формуються як за рахунок імпорту, так і вітчизняного видобутку. Хоча офіційно країна придбала лише 25 тонн, однак оцінки, що враховують імпортні потоки та баланс між видобутком і чистим імпортом, свідчать про сотні тонн золота щорічно.
Крім того, Китай активно залучає інші держави зберігати золото на своїй території. Наприклад, Камбоджа погодилася розміщувати нові золоті запаси у сховищах Шанхайської біржі з розрахунками у юанях.
Некоторі аналітики уникають прямої оцінки реальних масштабів закупівель Народним банком Китаю, визнаючи, що це лише частина більшої «загадки» золотого ринку країни. Директор досліджень BullionVault Адріан Еш зазначає: «Це залишається невідомим, а будь-які спроби оцінити ситуацію ігнорують масштаби цієї таємниці».
За інформацією 8 каналу, у понеділок, 10 листопада, ціна золота піднялася на 2%, досягнувши максимуму за останні два тижні, починаючи з 27 жовтня. Тоді спотова ціна металу сягнула 4079,49 доларів за унцію або 131,16 долара за грам.
Раніше 8 канал повідомляв про виявлення у США золотої жили надзвичайно високої якості на відомому родовищі. Там знайдено жили товщиною від 9 до 44 метрів із вмістом золота від 5,55 до 45 грамів на тонну породи.
У золотодобувній галузі жила з вмістом золота понад 5 грамів на тонну вважається багатою, понад 10 грамів — надзвичайно багатою, а жили зі змістом 20-30 грамів на тонну є дуже рідкісним і цінним явищем.
