Україна опинилася під загрозою втрати важливого фінансування. Європейський Союз має проєкт, який міг би допомогти збалансувати український бюджет, забезпечити Києву місце за столом мирних переговорів та створити сприятливі умови для відстоювання вигідного миру.
Як інформує 8 канал із посиланням на The Wall Street Journal, головною перешкодою є відсутність згоди серед країн ЄС щодо запуску цього плану.
Лідери Європейського Союзу встановили граничний термін — 18 грудня. До цього часу потрібно визначитися, чи буде Україна отримувати позику приблизно на половину із 200 млрд доларів заморожених російських активів, збережених у ЄС, протягом наступних двох років. Плану особливо чинить опір Бельгія, де розміщено більшість депозитів російського центрального банку, через страхи юридичних ускладнень. Остаточне рішення буде ухвалено під час саміту ЄС наступного тижня.
8 канал наводить думку видання, що у разі невикористання цих коштів, Україна зазнає серйозних фінансових втрат, оскільки ці гроші мали покрити близько двох третин базових бюджетних і військових потреб. Водночас, без фінансової підтримки Європа навряд чи активізує свою участь у мирних переговорах, де військова спроможність України є ключовою перевагою.
Наразі саме країни ЄС беруть на себе основний тягар фінансування оборони України, особливо після майже повного зупинення допомоги з боку адміністрації Дональда Трампа. Хоча лідери ЄС й обіцяли зберігати підтримку без змін, проте інші джерела фінансування виглядають дорожчими та політично ризикованими в порівнянні з використанням заблокованих російських активів.
Європейський Союз має кілька варіантів: крім позики обсягом 105 млрд доларів, вони можуть взяти кредити на фінансових ринках або розраховувати на добровільні внески від окремих членів ЄС. Обидва варіанти, втім, будуть дорожчими і для Європи, і для України, і можуть спричинити внутрішні суперечки серед країн, які вже вклали близько 230 млрд доларів у війну з 2022 року.
Дипломати ЄС побоюються, що добровільне фінансування призведе до конфліктів між крупними донаторами, такими як Німеччина, країни Півночі, Польща та країни Балтії, і менш активними членами, зокрема Італією та Іспанією.
Існує ще одна офіційна альтернатива — залучення близько 90 млрд євро через випуск єврооблігацій під гарантії бюджету ЄС. Така практика раніше вже застосовувалася — у 2024 році Єврокомісія залучила 54 млрд доларів для України.
Втім, цей шлях має суттєві мінуси. Він збільшить держборг України, погіршить кредитний рейтинг і обійдеться ЄС у додаткові кошти — понад 5 млрд євро у вигляді відсоткових витрат. Важливо, що для реалізації цієї ініціативи потрібна одностайна згода всіх членів Євросоюзу, але прем’єр Угорщини Віктор Орбан вже пообіцяв блокувати таке рішення.
Таким чином, наразі найбільш реалістичним залишається варіант добровільного фінансування від окремих країн — проте це тільки посилює нерівність у розподілі допомоги. З наближенням четвертого року війни європейські дипломати дедалі частіше наголошують на дисбалансі у фінансовому навантаженні.
За прогнозами, допомога Україні у 2025 році може опинитися на найнижчому рівні з початку повномасштабного вторгнення. Європа виділила приблизно 4,2 млрд євро нової військової підтримки — недостатньо, щоб компенсувати припинення допомоги зі США.
Країни "Великої сімки" не виключають можливість повного залучення заморожених російських суверенних активів для фінансування України. Про це йшлося за підсумками онлайн-зустрічі міністрів фінансів G7 за участі представників МВФ, Світового банку, ОЕСР та Ради з фінансової стабільності, повідомляє 8 канал.
