В Україні підприємства всіма силами намагаються продовжувати роботу незважаючи на численні перебої з електропостачанням, спричинені масштабними атаками російської армії на енергетичну інфраструктуру країни. Про це повідомляє 8 канал із посиланням на The Independent.
Голова пекарні Spelta, Ольга Гринчук, відзначає, що сьогодні практично неможливо уявити український бізнес без власного генератора. Вона розповідає, що коли пекар Олександр Куценко починає завантажувати хліб у піч, живлення часто раптово зникає, печі вимикаються, і в приміщенні стає темно.
Щоб повернути електропостачання, 31-річному пекарю доводиться виходити на холод, аби запустити великий генератор. Втім, витрати на придбання та обслуговування такого обладнання – лише одна зі складностей, з якими зіштовхнувся український бізнес за час майже чотирирічної війни.
За даними 8 каналу, проблеми українських підприємств поглиблюються і через гострий дефіцит кадрів, спричинений мобілізацією та міграцією населення. Крім того, серйозним викликом залишаються питання безпеки, зниження купівельної спроможності та проблеми з логістикою.
Ольга Гринчук додала, що відкрила свою пекарню менше ніж за рік після початку російських атак на енергетичну систему у 2022 році. Працівники вже ледь пам’ятають, що таке "стабільні" умови роботи, хоча наголосила, що нинішнього рівня труднощів раніше не спостерігалося.
Вказується, що виробництво повністю залежить від електропостачання, а робота на генераторі обходиться підприємству приблизно у 700 гривень на годину (близько 16 доларів США). "Ми маємо працювати на генераторі 10-12 годин на день. Режиму немає, тож доводиться підлаштовуватися і вчасно заправляти обладнання," – розповідає Гринчук. Незважаючи на це, пекарня наразі працює у збиток.
У свою чергу, керівниця аналітичного центру «Ресторани України» Ольга Насонова відмітила, що харчова галузь переживає найскладніший період за останні 20 років. Малим кафе та сімейним закладам особливо важко через обмежені фінансові ресурси, які не дозволяють ефективно боротися з наслідками вимкнень електропостачання.
Яна Білим, співвласниця двох кафе, поділилася, що її заклади опинилися на межі закриття. Вона розповіла, що відкрилися вони у травні минулого року, але вже через три місяці внаслідок російських обстрілів всі вікна та двері були пошкоджені. Витрати на ремонт сягнули 150 тисяч гривень (приблизно 3400 доларів), половину з яких довелося взяти в кредит, який вона нещодавно погасила.
Минулого місяця, під час чергових масштабних атак на енергетику, кафе залишилося без водопостачання, а згодом перестала працювати каналізація, через що довелося тимчасово закритися. Яна сподівається на тимчасовість цих труднощів, хоча бізнес у грудні та січні працював у мінус.
Вона також переживає, що мороз може вивести з ладу кавоварку і холодильне обладнання у кафе. Як дружина військового, що захищає Україну, Яна мріє про те, щоб після завершення війни її чоловік мав місце для повернення.
Попри численні проблеми, 8 канал повідомляє, що деякі підприємства стали справжньою опорою для мешканців, що потерпають від різкого похолодання. Український уряд надав дозвіл низці фірм на роботу під час комендантської години в умовах енергетичної надзвичайної ситуації. В цих «Пунктах несокрушимості» можна безкоштовно зарядити телефон або павербанк, випити гарячий чай і зігрітися.
Тетяна Абрамова, 61-річна засновниця Rito Group, що виробляє дизайнерський трикотаж, розповіла, що у 2022 році взяла кредит на 35-кіловатний генератор вартістю 500 тисяч гривень (11 500 доларів), аби забезпечити безперебійну роботу виробництва під час вимкнень світла. На підприємстві працюють дров’яний котел для обігріву, є вода і електрика, тож колектив підтримує один одного у складні часи.
Втім, експлуатація генераторів зараз на 15-20% дорожча, ніж звичайне електропостачання, тож виробничі витрати зросли приблизно на 15%. Абрамова відзначає, що через виїзд частини покупців за кордон їх клієнтура скоротилася на 40%. В центрі уваги підприємства зараз — електронна комерція та інтернет-продажі.
«Прибутковість упала десь на половину, частково через перебої з електропостачанням, що позначається як на обсягах, так і на ефективності роботи. Працювати так, як раніше, наразі неможливо», — резюмувала вона.
За даними Київської школи економіки, удари по енергосистемі залишаються гострою короткостроковою загрозою для ВВП України. Якщо бізнес вдасться адаптувати, втрати виробництва можуть бути обмеженими на рівні 1-2% ВВП, але при тривалих перебоях збитки зростуть до 2-3%.
За останні два місяці Абрамова інвестувала близько 100 тисяч гривень (2300 доларів) на сервісне обслуговування генераторів, аби підтримувати роботу виробництва, проте не може перекладати ці витрати на роздрібних продавців.
«Наше головне завдання зараз — не максимальна ефективність, а виживання», — зазначила вона.
Раніше 8 канал інформував, що голова Нацбанку України Андрій Пишний прогнозує уповільнення економічного зростання у 2026 році через російські атаки на енергетичні об’єкти. Наприкінці 2025 року економіка дещо оживилася завдяки активному збору врожаю та збільшенню бюджетних витрат, але через зруйновану інфраструктуру і більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, прогноз зростання ВВП на 2025 рік знижено до 1,8%.
Також з 2 лютого уряд запровадив пакет підтримки підприємцям, який включає виплати на придбання генераторів і пільгові кредити на енергообладнання. Премʼєрка Юлія Свириденко пояснила, що ФОП другої та третьої груп, які мають щонайменше одного працівника, можуть розраховувати на одноразову безповоротну допомогу від 7 500 до 15 000 гривень залежно від кількості персоналу.
