Не можна «годувати» агресора територіями – він це сприймає як слабкість і не зупиняється. Таку думку в інтерв’ю для «Української правди» висловив історик і професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.
Ще до початку війни він вважав, що її завершення близьке. Проте зі стартом конфлікту в Ірані стало очевидно, що протистояння триватиме значно довше. «Раніше здавалося, що війна ось-ось закінчиться, але тепер, з огляду на іранський конфлікт, вона може затягнутися», – пояснив він.
Обговорюючи переговори та роль США, Грицак зазначив, що нинішня ситуація не дає жодних гарантій. Він також нагадав про нестабільність Америки як союзника під час президентства Дональда Трампа. «Виходячи з цього повертаємось до простої істини: єдиним гарантованим захистом для України є сама Україна. Війна припиниться, коли агресор усвідомить непомірну ціну своїх дій», – підкреслив експерт.
Професор нагадав, що Володимир Путін не відмовиться від війни, доки не буде виконано всі його початкові вимоги, зокрема щодо «денацифікації» України. За словами Грицака, наразі немає балансу між витратами та досягненням цілей агресора, і поки Путін це не усвідомить, ситуація залишатиметься без змін.
Щодо переговорного процесу він порадив продовжувати пошук компромісів і швидко завершувати гарячу фазу війни. Водночас не варто переривати діалог або відкладати його: «Вийти з переговорів – це найгірший варіант, який призведе до складних викликів для вцілілої України», – зауважив історик.
Аналізуючи історичні факти, Грицак нагадав про приклад Аргентини та Чилі, які змогли за посередництва Папи Римського припинити конфлікт, а також підкреслив, що «фінський варіант» для України не є релевантним. Він однозначно наголосив: «Не можна годувати агресора територіями».
За даними 8 каналу, у Європі побоюються, що впродовж найближчих одного-двох років Путін може вважати ситуацію «вікном можливостей», особливо поки Трамп перебуває в Білому домі, а ЄС ще не посилив військовий потенціал. Європейські чиновники повідомили виданню Politico, що Росія може спробувати напасти на країну ЄС, щоб перевірити відданість НАТО.
Водночас вважається малоймовірним масштабне наземне вторгнення Росії на територію країни-члена НАТО: зважаючи на суттєве виснаження російських сил у протистоянні з Україною, подібний сценарій наразі не розглядають.
