Європейські посадовці протягом кількох місяців працювали над створенням плану, який передбачає використання заморожених російських активів для надання кредиту Україні. Ця ініціатива має допомогти Києву забезпечити фінансову підтримку у продовженні війни, повідомляє The New York Times.
Як зазначає видання, з часом стає все більш очевидно, що у разі провалу цього задуму Європейський Союз опиниться перед вибором між низкою непривабливих альтернатив. Ще минулого місяця очікувалося, що буде ухвалена програма кредитування, яка передбачала використання активів російського центрального банку, які заблоковані в Бельгії і оцінюються приблизно у 140 мільярдів євро, з метою підтримки України.
Проте наприкінці процесу Бельгія раптово заблокувала ухвалення цього рішення. Представники країни пояснюють свої дії побоюваннями щодо потенційних юридичних складнощів, зокрема можливого судового позову від Росії або вимог повернення своїх коштів.
Щоб мінімізувати ці ризики, Бельгія закликає інші держави-члени ЄС взяти на себе частину відповідальності через надання відповідних гарантій. Водночас, за інформацією джерел, ця ідея викликала опір зі сторони Словаччини.
Як повідомляє видання, уряд Словаччини тисне на Європейську комісію — виконавчий орган ЄС, із закликом розглянути інші, альтернативні способи фінансової допомоги Україні.
У понеділок, 17 листопада, Комісія надіслала листи до держав-членів Євросоюзу з пропозиціями таких альтернатив.
Серед запропонованих варіантів — випуск спільних європейських облігацій для залучення необхідних коштів, а також пряме надання грантів окремими країнами-членами.
Однак The New York Times наголошує, що кожен з цих варіантів має власні виклики: спільний борг ускладнює бюджет через витрати на обслуговування, а прямі гранти створюють додаткове навантаження на державні бюджети, які й так перебувають під значним фінансовим тиском.
Багато політиків, дипломатів та зовнішніх експертів у Брюсселі вважають, що кредитний план із використанням заморожених активів все ж таки буде реалізовано.
Річ у тім, що незважаючи на наявні труднощі, інші альтернативи виглядають значно гірше, особливо враховуючи масштаб поставлених завдань.
«Зрозуміло, що варіант Б суттєво поступається варіанту А. Чи можна відмовити Україні у фінансовій підтримці? Відповідь — ні», — прокоментував співзасновник економічного дослідницького центру Bruegel у Брюсселі Ніколя Верон.
Крім того, цей кредитний механізм має свої переваги. Зокрема, ЄС зможе надати безвідсотковий кредит Україні, який за умовами потрібно буде повертати лише у випадку, якщо Росія сплати репарації.
Таке рішення також стане потужним сигналом для Кремля про наявність у Києва стабільного фінансування для ведення війни.
Що стосується інших варіантів, вони не лише є більш фінансово обтяжливими, а й призведуть до повільнішого надходження коштів для України.
Деякі країни ЄС мають скептичне ставлення до надання гарантованих зобов'язань, необхідних Бельгією для запуску кредитної програми на основі заморожених активів. Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його уряд виступатиме проти, якщо кошти буде спрямовано на військові потреби.
У зв’язку з цим кілька членів ЄС сподіваються, що зовнішній вплив допоможе зробити цей план більш прийнятним.
Одним із потенційних партнерів для надання таких гарантій є Норвегія — країна, яка не є членом ЄС, але має тісні економічні зв’язки з блоком. Економіка Норвегії, зокрема через різке зростання цін на енергоресурси, отримала позитивний імпульс під час війни, і деякі місцеві економісти вважають, що країна може виступити гарантом кредиту ЄС.
«Для чого нам потрібен наш суверенний фонд для майбутніх поколінь, якщо ми фактично залежимо від Росії?» — наголосив норвезький економіст Кнут Антон Морк.
Водночас міністр фінансів Норвегії Йенс Столтенберг минулого тижня підкреслив, що його країна не хоче брати на себе роль єдиного гаранта кредиту, забезпеченого замороженими активами.
Видання також зауважує, що в найближчі тижні у Європі очікуються напружені переговори щодо реалізації цього плану, і існує ризик, що ситуація залишиться нерозв’язаною, що матиме серйозні наслідки.
Раніше 8 канал повідомляв, що голова компанії Euroclear Валері Урбен висловила готовність звернутися до суду проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію заморожених російських активів. Урбен застерегла, що вилучення цих коштів є незаконним і не виключила можливість позову з боку Росії.
Також 8 канал інформував, що в Євросоюзі вважають свій план кредитування найкращим варіантом, якщо Бельгія не погодиться на конфіскацію. Європейські чиновники визнають ризики, але оцінюють їх як невеликі та контрольовані. Натомість бельгійські чиновники переконані, що у разі конфіскації Росія може вжити заходів у відповідь, зокрема заблокувати активи бельгійських компаній на своїй території.
