Війна Росії проти України, яка триває вже понад чотири роки, суттєво впливає на демографічну ситуацію як в Україні, так і в Росії. Про ключові зміни та виклики повідомляє 8 канал, посилаючись на дані міжнародних організацій і експертів.
За даними CNBC, рівень народжуваності в Україні значно знизився з початку повномасштабного вторгнення Росії. Мова йде про загальний коефіцієнт народжуваності — середню кількість дітей, що припадає на одну жінку протягом усього життя. Якщо у 2021 році цей показник становив близько 1,22, то до 2025 року, за оцінками ООН, він впав до приблизно 1,00. При цьому Перша леді України Олена Зеленська у грудні минулого року називала ще нижчі цифри, оцінюючи коефіцієнт у 0,8–0,9 дитини на одну жінку, що вона охарактеризувала як «критичну» ситуацію.
Для забезпечення стабільного природного росту населення без урахування міграції необхідний коефіцієнт народжуваності складає 2,1. Нинішні показники свідчать не лише про тимчасовий спад, а про серйозну структурну демографічну кризу в Україні.
Фахівці називають низку причин такого зниження. Серед них — загибель військових, розділення сімей, примусова еміграція мільйонів громадян та невизначеність щодо майбутнього й безпеки країни. Ірина Іпполітова, старший науковий співробітник Центру економічної стратегії, пояснює, що особливо у 2022 році ситуація погіршилась через масовий виїзд працездатного населення — здебільшого молодих жінок, які могли б народжувати дітей. Ті, хто залишились, часто відкладають материнство через війну і невизначеність, що призводить до подальшого падіння кількості народжуваних.
Іпполітова також зазначає, що навіть якщо бойові дії припиняться, негативний демографічний тренд може зберігатися, адже страх нового вторгнення і продовження міграції залишатимуться факторами, які впливатимуть на рішення про народження дітей. Вона наголошує, що Україні необхідні чіткі гарантії безпеки у будь-якій мирній угоді, аби зупинити цей спад.
Вже зараз наслідки демографічної кризи помітні у зменшенні кількості учнів у школах та студентів в університетах. За словами експертів, через 10–15 років значна частина населення, яка вийде на пенсію, залишиться без належної заміни молодим поколінням.
Демографічний спад створює й довготривалі економічні ризики: скорочення робочої сили призводить до зменшення податкових надходжень, уповільнення зростання економіки та збільшення навантаження на пенсійні і медичні системи в умовах старіння населення.
Щодо Росії, то там демографічна криза триває вже не один десяток років і лише загострилася через війну. Якщо у 2021 році коефіцієнт народжуваності становив 1,51, у 2024 році цей показник опустився до приблизно 1,4, а у 2025 році — до 1,37. За минулий рік в Російській Федерації було зареєстровано лише 1,222 млн народжень — найнижчий рівень з 1999 року.
Президент РФ Володимир Путін не раз закликав збільшувати народжуваність, говорив про необхідність «бебі-буму», а під час щорічної «Прямої лінії» наголосив на потребі підняти коефіцієнт щонайменше до 2,0 і зробити «щастя материнства і батьківства» модним явищем.
Уряд Росії застосовує різноманітні фінансові стимули: одноразові виплати для багатодітних родин, податкові пільги та відродження радянської нагороди «Мати-героїня». За народження десяти і більше дітей передбачена грошова винагорода близько 1 мільйона рублів (приблизно 13 тисяч доларів США).
Втім, деякі експерти дивляться на таку політику скептично. Професор Чиказького університету Костянтин Сонін вважає, що демографічна риторика Кремля більше слугує інструментом суспільного контролю, ніж реально спрямована на розв’язання проблем. За його словами, війна, економічна нестабільність, інфляція та великі втрати послаблюють відчуття безпеки, а саме воно визначає, чи зважаться молоді сім’ї народжувати дітей.
«Для молодої родини відчуття безпеки важливіше за прямі грошові виплати», — зазначає Сонін, підкреслюючи, що загибель сотень тисяч людей і погіршення якості життя формують атмосферу тривожної невизначеності.
У історичній перспективі після воєн можливі короткочасні сплески народжуваності, проте нинішні тенденції в Україні й Росії демонструють глибші системні проблеми. Якщо їх не подолати, обом країнам доведеться стикатися з серйозними демографічними і економічними викликами протягом наступних десятиліть.
Міністр культури та віцепрем’єр з гуманітарної політики Тетяна Бережна повідомила, що до початку повномасштабної війни в Україні проживало близько 10 мільйонів молодих людей, нині ця кількість знизилася до приблизно 7,6 мільйонів.
За інформацією 8 каналу, незважаючи на складну ситуацію через війну і демографічний спад, багато українців продовжують обирати Україну як країну для життя і народження дітей. Водночас колишній керівник акушерського відділення перинатального центру в Києві Кирило Венцковський охарактеризував теперішній стан як «складний», відзначивши, що народжуваність в країні впала приблизно на 30%.
