Фінансове шахрайство в Україні стає все більш технологічним, швидким і персоналізованим. За офіційними даними, у 2025 році збитки від незаконних операцій з платіжними картками та іншого шахрайства зросли майже на чверть — на 25%, до 1,4 мільярда гривень.
Анна Довгальська, заступниця голови правління «Глобус банку», відзначає, що середній розмір однієї шахрайської операції збільшився на 30%: якщо у 2024 році він становив 4 247 грн, то у 2025-му — вже 5 536 грн. При цьому понад 80% випадків шахрайства відбувалися через інтернет, а дві третини та більше від загальних збитків (90%) спричинені методами соціальної інженерії.
Найпоширенішою загрозою лишається соціальна інженерія — шахраї імітують співробітників банків, мобільних операторів, державних органів, благодійних організацій або навіть знайомих, щоб витягти у потерпілого конфіденційну інформацію або змусити підтвердити фальшиву операцію.
Типові схеми, які навела Довгальська, включають нав’язливі дзвінки від нібито «служби безпеки банку» з тривожними повідомленнями про підозрілі операції або «блокування рахунку». Такий тиск має змусити людину діяти необдумано, розкриваючи реквізити картки, CVV-код, логіни від онлайн-банкінгу чи одноразові паролі.
Ще однією популярною схемою є фішинг — створення підроблених сайтів банків, державних програм, кур’єрських служб, благодійних фондів або онлайн-магазинів, де людина вводить платіжні дані й втрачає гроші через доступ шахраїв до її фінансів.
Крім того, масово поширені шахрайські онлайн-підписки і фейкові інтернет-магазини. Вони заманюють користувачів вигідними пропозиціями, безпрограшними лотереями або безкоштовними пробними періодами, але насправді запускають регулярне списання коштів. Такі ресурси часто виглядають дуже професійно, з офіційними логотипами, відгуками користувачів, чат-ботами і навіть імітацією служби підтримки.
Особливо небезпечними залишаються підроблені збори коштів, зокрема пов’язані з війною. Зловмисники створюють фальшиві сторінки для зборів на Збройні сили України чи гуманітарну допомогу, підробляють фото, звіти, чеки і використовують навіть дипфейки або штучно згенеровані зображення, щоб ввести людей в оману.
В окрему категорію входить P2P-шахрайство — це перекази з карти на карту під виглядом інтернет-продажів, доставки через OLX, передоплат за оренду житла чи неіснуючі послуги.
Експертка наголошує на важливості дотримання базових правил безпеки: не піддаватися поспіху. Будь-яке термінове прохання надати фінансову або особисту інформацію слід сприймати з обережністю.
Довгальська радить нікому не передавати CVV-код, PIN-код, логіни і паролі від інтернет-банкінгу, одноразові коди з SMS або push-повідомлень, а також дані мобільного оператора.
Крім того, не варто вводити інформацію картки на підозрілих сайтах, навіть якщо вони виглядають професійно й мають надійний дизайн. Важливо перевіряти доменне ім’я та уникати сайтів з написаннями, схожими на оригінальні. Використовувати слід лише офіційні додатки з App Store чи Google Play.
Якщо надходить дзвінок з банку, краще завершити розмову й самостійно дзвонити за номером з офіційного сайту або карти. У випадках звернення знайомих з проханням термінового переказу грошей — слід зв’язатися з ними іншим способом.
Довгальська наголошує, що поспішність — головний інструмент шахраїв. Вони створюють ілюзію терміновості, щоб жертва повірила в загрозу блокування рахунку чи втрати грошей. Найкраща відповідь — зробити паузу, ретельно перевірити інформацію і не приймати необдуманих рішень.
В епоху штучного інтелекту шахрайські повідомлення та дзвінки можуть бути дуже переконливими, тож важливо звертати увагу не лише на форму, а й на суть повідомлення: хто звертається, що саме вимагає і чи можна це підтвердити незалежним шляхом.
Для захисту фінансового номеру телефону рекомендується ідентифікувати SIM-карту, уникати неперсоніфікованих номерів і підключати сервіси для швидкої блокування у разі втрати телефону або підозрілої активності.
Насамкінець, експертка радить повсюдно використовувати двофакторну аутентифікацію у банківських додатках, пошті, месенджерах та соціальних мережах — це підвищує захист від несанкціонованого доступу майже на 99%. Хоча це і не дає 100% гарантії, але суттєво ускладнює шахраям отримання доступу до фінансів та особистих даних.
«Шахраї прагнуть змусити людину діяти швидко. На противагу цьому клієнт повинен спочатку зупинитися, перевірити інформацію і тільки потім приймати рішення. У сучасних умовах фінансова безпека починається з критичного мислення», — підсумувала Анна Довгальська.
Нагадаємо, що у березні 2025 року було оголошено про новий метод шахрайства з банкоматами — «невидима нитка». Минулого року правоохоронці розслідували діяльність злочинної групи, яка через кол-центри вимагала гроші у літніх людей, нібито продаючи «ліки» (БАДи). Сума збитків перевищувала 1,2 мільйона гривень, а схема передбачала застосування насильства.
Інформація подана 8 канал.
