Ціни на нафту різко зросли вранці 2 березня, показавши найвищий стрибок за останні чотири роки на тлі загострення конфлікту в Ірані та практично повного блокування Ормузької протоки. Про це інформує 8 канал із посиланням на Bloomberg.
Згідно з даними порталу Investing станом на 10:30 за київським часом, вартість нафти Brent піднялася майже на 10%, досягши 79,97 доларів за барель. Нафта марки WTI з США також подорожчала — приблизно на 9% до позначки 73 долари за барель.
Фахівці Bloomberg підкреслюють, що рух суден через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світового видобутку нафти, фактично припинився. Власники танкерів і трейдери тимчасово призупинили операції через загострення бойових дій у регіоні.
Хоча 1 березня іранська влада офіційно заявила, що судноплавство в Ормузькій протоці залишається відкритим, вона одночасно підтвердила атаки на три нафтові танкери, відзначають журналісти.
У відповідь на ескалацію конфлікту учасники ОПЕК+ ухвалили рішення з 1 квітня збільшити квоти на видобуток нафти на 206 тисяч барелів на добу.
Аналітики Citigroup у своїх прогнозах вказують, що найближчим часом ціна на нафту коливатиметься в межах 80–90 доларів за барель. Проте вони не виключають можливості підвищення ціни до 120 доларів у разі пошкодження нафтової інфраструктури.
Подібні прогнози лунають і від консалтингової компанії Wood Mackenzie, яка очікує, що вартість нафти може перевищити 100 доларів за барель, якщо ситуація із судноплавством в Ормузькій протоці не стабілізується найближчим часом.
У свою чергу, експерти банку JPMorgan Chase & Co зауважують, що у випадку закриття протоки на 25 днів лідери нафтовидобувних країн регіону змушені будуть зупинити видобуток через переповнені сховища.
28 лютого США та Ізраїль здійснили військові удари по території Ірану. Тодішній президент США Дональд Трамп пояснив мету операції – ліквідувати ядерну загрозу з боку Ірану. Унаслідок ударів загинули верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та командувач Корпусу вартових ісламської революції. Тимчасово влада у країні перейшла до трійки представників на чолі з аятолою Арафі. Трамп висловив думку, що активна фаза операції може тривати до чотирьох тижнів.
У відповідь Іран завдав ударів по американському авіаносцю, базах Пентагону та об’єктах в Ізраїлі. Проте, за словами голови Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані, офіційні переговори з представниками США проводитися не будуть.
