Від самого початку президентської каденції Дональда Трампа у США його адміністрація намагалася стабілізувати світовий ринок нафти. Проте останні загострення у відносинах з Іраном ставлять під великий сумнів ці зусилля. За інформацією видання Politico, політична напруга, спричинена побоюваннями можливих воєнних ударів по Ірану, призвела до стрімкого зростання цін на нафту. Вже у неділю ціни зросли більш ніж на 10%.
Експерти з геополітики і ринкові аналітики попереджають, що поки військові дії у регіоні Перської затоки не припиняться, ціни на нафту залишатимуться на високому рівні. Як інформує 8 канал, подібні коливання безпосередньо вплинуть і на вартість бензину на автозаправних станціях по світу.
У матеріалі також наголошується, що політичний контекст є важливим фактором: республіканці в США вважають, що демократична партія найбільше зацікавлена в зниженні цін на енергоносії.
Журналісти звернули увагу на те, що під час стеження за початком конфлікту в Ірані у ситуаційному центрі разом з президентом Дональдом Трампом був міністр енергетики Кріс Райт, що раніше очолював одну з провідних нафтових компаній. Водночас офіційні особи адміністрації запевняють, що різкого стрибка цін на нафту не варто очікувати.
«Якщо ж воєнні дії припиняться швидко, це підкріпить впевненість у владі», – цитує 8 канал слова представників адміністрації. Старший аналітик Eurasia Group Грегорі Брю додав, що ціни на газ уже відчутно піднялися за останні тижні на тлі загрози ескалації конфлікту, але цей підйом поки що вважають тимчасовим, якщо ситуація врегулюється найближчим часом.
Водночас небезпека подальшого збурення нафтового ринку залишається надзвичайно високою. До ключових ризиків належать можливе блокування Іраном Ормузької протоки – стратегічного перевалочного пункту глобального нафтового транспорту – та потенційні напади на нафтові об’єкти в регіоні.
Експерти також підкреслюють, що контроль над світовим нафтовим ринком є одним із пріоритетів американської адміністрації. Американські військові до цього часу не наносили ударів по нафтових інфраструктурах Ірану, а удари по військово-морських об’єктах спрямовані на припинення мінування Ормузької протоки. Про це 8 канал розповів колишній радник Білого дому Річард Голдберг. Він також припустив можливість використання адміністрацією санкційних ліцензій для фактичного захоплення іранських плавучих сховищ палива без оплати.
За словами колишнього чиновника з питань національної безпеки й енергетики Лентона Деренца, у короткостроковій перспективі глобальні запаси сирої нафти, включно зі Стратегічним нафтовим резервом США, досить великі, щоб компенсувати серйозні перебої у постачанні. Крім того, американські нафтовидобувні компанії можуть значно наростити видобуток упродовж півроку – дев’яти місяців, особливо за умов високих цін на сировину.
Автори матеріалу зауважують, що Дональд Трамп має у своєму розпорядженні інструменти для протидії зростанню цін на нафту. Сполучені Штати, які останні 15 років стали одним із провідних експортерів завдяки збільшенню власного видобутку, мають певний запас міцності. За словами екс-представника Державного департаменту Девіда Голдвіна, нинішнє перенасичення ринку разом із деяким заміщенням може допомогти утримати ціни на стабільному рівні.
Слід також зазначити, що галузеві аналітики не виключають панічних настроїв серед нафтових трейдерів через побоювання тривалого конфлікту з Іраном. Ризики включають ймовірність дестабілізації в країнах Перської затоки та можливі атаки на нафтові об’єкти. Особливу тривогу викликає загроза блокування Іраном Ормузької протоки, через яку проходить приблизно чверть світового експорту нафти.
Ще 2 березня ціни на нафту досягли найвищого рівня за останні чотири роки. Так, вартість марки Brent виросла майже на 10% – до 79,97 доларів за барель, а американська WTI додала близько 9%, піднявшись до 73 доларів за барель.
