За інформацією 8 каналу, 3 березня євро та єна зазнали падіння на фоні загострення конфлікту на Близькому Сході. Інвестори зосередилися на країнах, які сильно залежать від імпорту енергоресурсів, а також на реакції центральних банків цих держав у контексті зростаючих інфляційних ризиків.
Як повідомляє Reuters, долар отримав підтримку через свій статус валюти "тихої гавані" на тлі ескалації війни між США, Ізраїлем та Іраном, яка розширюється на сусідні території. Євро продовжував знижуватися через невизначеність щодо відновлення поставок нафти з регіону. Головний економіст Європейського центрального банку Філіп Лейн застеріг, що тривалий конфлікт може спричинити суттєве зростання інфляції в єврозоні.
Валютний стратег Національного банку Австралії Родріго Катріл підкреслив значну залежність таких великих економік, як Японія та Європа, від імпорту енергоресурсів. Він зазначив, що історично саме єна та євро піддаються значним ризикам у подібних ситуаціях.
У вівторок курс євро опустився на 0,21% до рівня 1,1662 долара після мінус 1,1% напередодні. Єна практично не змінилася – 157,4 за долар, хоча у понеділок її курс впав на 0,8%. Індекс долара, що відстежує його співвідношення до кошика провідних валют, зріс на 0,25% до 98,76 пункту – це максимум з 22 січня.
Ціни на нафту вже втретє поспіль зростають після попередніх заяв Ірану, який пригрозив обстрілами суден, що спробують пройти через Ормуську протоку. Водночас американські військові наголосили, що протока залишається відкритою. Логічно, що через підвищення цін на енергоносії європейська та японська економіки виявляються більш вразливими порівняно зі США.
Президент США Дональд Трамп відзначив, що війна може тривати кілька тижнів, при цьому після смерті верховного лідера Ірану Алі Хаменей ситуація в країні залишається невизначеною. Тим часом прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху намагався заспокоїти громадськість, наголосивши, що війна не буде "нескінченною".
Аналітики наголошують, що першою інстинктивною реакцією на конфлікт є відтік капіталу в безпечні активи. Як пояснила Серін Чен із J.P. Morgan у Сінгапурі, це спричинило зростання цін на золото, а також підвищений попит на долар і американські облігації.
Окрім того, страхи щодо посилення інфляції вплинули на ринкові очікування стосовно ставки Федеральної резервної системи США, яка, ймовірно, не буде знижена раніше вересня, хоча раніше передбачалося, що це відбудеться вже у липні.
Представник ЄЦБ Філіп Лейн також зазначив, що попередні оцінки свідчать: тривалий конфлікт на Близькому Сході може призвести до "суттєвого сплеску" інфляції через здорожчання енергоресурсів і "різкого падіння" виробництва.
Підсумовуючи, 3 березня на тлі ескалації конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном відбулося зростання цін на нафту, що посилило побоювання щодо перебоїв у постачанні з важливого нафтовидобувного регіону. Це призвело до зміцнення долара відносно основних валют. Зміни на ринку енергоносіїв спонукали інвесторів переглянути очікування щодо майбутніх рішень Федеральної резервної системи. Натомість 2 березня долар став одним із небагатьох традиційних активів – "тихих гаваней", які подорожчали, в той час як валюти, такі як єна та швейцарський франк, піддалися послабленню.
