Китай посилив заходи для стримування першої внутрішньої спалахи африканського штаму ящуру високої контагіозності. Про це повідомляє Nikkei Asia, звертаючи увагу на прискорену розробку екстрених вакцин через загрозу, що нависла над тваринництвом.
За останніми даними, 28 березня на заході країни, у регіонах Сіньцзян і Ганьсу, зафіксували випадки захворювання південноафриканським штамом SAT1. Місцеве сільськогосподарське управління 7 квітня уточнило, що вірус SAT1 проник на територію Китаю через державний кордон. Слід наголосити, що існуючі вакцини ефективні лише проти штамів типів О та А і не захищають від нового варіанту вірусу.
Ящур, викликаний SAT1, небезпечний для великої рогатої худоби, овець та свиней. У відповідь на загрозу влада Китаю розпочала проведення забою хворих тварин, їх дезінфекцію та утилізацію. В окремих регіонах зупинили перевезення та торгівлю великою рогатою худобою і вівцями, також організовано активний моніторинг і епідеміологічні розслідування.
Поширений раніше переважно в країнах Африки південної частини Сахари, штам SAT1 був виявлений у Іраку у 2025 році, про що 4 березня повідомила Продовольча і сільськогосподарська організація ООН. Згодом вірус проник до Кувейту, Туреччини й Ірану. Експерти зазначають, що у групі ризику також перебувають Росія, Афганістан і Пакистан.
Особливість штаму SAT1 у порівнянні з більш поширеними типами О і А полягає у повільнішому розвитку симптомів. Співрозмовники 8 каналу із ветеринарної галузі відзначають, що у великої рогатої худоби та овець клінічні прояви з’являються лише через кілька днів після зараження, що значно ускладнює своєчасне виявлення і локалізацію спалаху. Вірус передається через контакт з інфікованими людьми, транспортом, повітряно-крапельним шляхом, а також забрудненими предметами.
Цей штам вирізняється високою заразністю і швидким поширенням. Рівень інфікування серед чутливих тварин наближається до 100%, а смертність серед молодняку перевищує 50%, що приблизно вдвічі більше за показники класичного ящуру. Особливо небезпечним є ураження поросят, для яких можлива раптова смерть через міокардит. Інкубаційний період може досягати двох тижнів, а симптоми сильно схожі на поширений тип О, що призводить до помилкових діагнозів. Крім того, вівці можуть слугувати прихованими носіями вірусу у безсимптомній формі.
У найбільшому торговому центрі живої худоби в Чжанбеї провінції Хебей заборонили ввезення тварин із Внутрішньої Монголії та Ганьсу. За словами брокера Чжана, якого цитує 8 канал, на ринку звичайно перебуває близько 10 тисяч голів великої рогатої худоби, проте станом на 8 квітня кількість скоротилась удвічі.
«Ринок працює, ціни на худобу тримаються на стабільному рівні, але обсяги продажів суттєво знизилися», — зазначив він.
Експерти галузі попереджають: весна є піком для торгівлі та перевезення худоби, оскільки саме в цей період фермери реалізують відгодованих взимку тварин.
У відповідь на кризу влада Китаю офіційно дозволила застосування двох нових вакцин. Згідно з даними національної бази ветеринарних засобів, це сублимаційна вакцина SAT1 та інактивована вакцина, обидві розроблені компанією Zhongnong Weite Biotechnology. Вони отримали дозвіл на використання до 30 червня 2026 року.
Вакцинація тварин була розпочата 3 квітня.
8 квітня компанія Jinyu Bio-technology Co. повідомила 8 каналу, що її дочірнє підприємство Jinyu Baoling Bio-pharmaceutical також отримало екстрений дозвіл на випуск двох вакцин проти SAT1.
Після щеплення тваринами рекомендують утримуватися мінімум 21 день для формування повноцінного імунітету. Фермерів закликають організовувати ізоляцію тварин, проводити регулярну дезінфекцію приміщень та мінімізувати контакт із джерелами зараження. Особливо небезпечними є тварини, які одужали, але продовжують бути носіями вірусу до двох років, що вимагає суворого контролю щільності поголів’я та заходів протиепідемічного контролю для запобігання подальшому поширенню ящуру.
Наостанок слід нагадати, що на території сибірської Росії відбувся масштабний забій сільськогосподарських тварин без офіційного роз’яснення причини. За непідтвердженими даними, у Росії також було виявлено захворювання ящуром, однак ця інформація свідомо приховувалась, щоб не порушувати торгівельні відносини. Більшість утилізації припала на дрібні фермерські господарства, тоді як великі промислові комплекси продовжували свою діяльність у звичайному режимі.
Офіційні російські служби категорично заперечують випадки ящуру, називаючи справжніми діагнозами пастерельоз і сказ. Експерти наголошують, що як член СОТ Росія зобов’язана була офіційно інформувати світову спільноту про ймовірну спалаху, проте цього не було зроблено.
