Український бізнес у 2025 році зіткнувся з гострим дефіцитом кадрів, що змушує компанії посилювати заходи з утримання співробітників та пропонувати конкурентні заробітні плати. Про це повідомляє 8 канал, посилаючись на результати дослідження кадрового порталу GRC.ua під назвою «Барометр ринку праці».
У звіті наголошується, що понад 65% роботодавців ставили пріоритетом збереження персоналу у повному складі, а більше 60% компаній активно працювали над забезпеченням конкурентної оплати праці, розуміючи, що втрата ключових фахівців є надто дорогою і складною.
Крім цього, більшість бізнесів концентрувалися на збереженні теперішніх клієнтів і ринків збуту, що стало важливою складовою їхньої стратегії розвитку в умовах складного ринку праці.
Аналітики також відзначають, що питання безпеки отримало новий рівень значення у HR-стратегіях великих компаній. Якщо раніше заходи безпеки були ситуативними, то в 2025 році вони стали системною частиною управління персоналом. Для багатьох фірм облаштування укриттів, впровадження гнучкого робочого графіку і можливість дистанційної роботи стали базовими факторами для утримання кадрів. Безпека тепер розглядається не як витрати, а як інвестиція у довіру і лояльність співробітників.
Представники ринку підкреслюють, що головним завданням українських підприємств у 2026 році залишається підтримка стабільності. Центральними елементами стратегій стають утримання професійних кадрів, конкурентна оплата праці та збереження експертності команд. Кадровий дефіцит, який був одним з ключових викликів 2025 року, прогресивно загострюється, тому роботодавці все частіше обирають підхід «утримати й розвивати», а не «скорочувати й замінювати».
За інформацією порталу OLX Робота, найбільшим попитом серед працівників в Україні користуються робітники різних спеціальностей і будівельники. Серед студентської молоді найбільш поширеними залишаються вакансії з частковою зайнятістю. Медіанні рівні зарплат варіювалися від 10 до 65 тисяч гривень.
Дослідження також засвідчило, що в 2025 році більшість компаній підвищували заробітні плати своїм працівникам, але переважно зростання було незначним і часто не компенсувало рівня інфляції. Частина працівників відзначала, що їхній доход фактично залишився на тому ж рівні або навіть зменшився.
